Сегодня в городе Смела 28.03.2024

Тетяна Юрпольська виграла комплект постільної білизни

 Про виграш дізналася від сестри з Черкащини. Її звати Паша Гнатівна. Живе в нашому рідному селі Романівка. Теж передплачує "Газету по-українськи". Першою отримала примірник із результатами розіграшу призів. Побачила моє прізвище серед переможців і зраділа, каже киянка Тетяна Юрпольська, 73 роки.
"Газету по-українськи" вона передплачує 10 років. Відправила копію квитанції на адресу редакції та виграла комплект постільної білизни.
 Приз уже отримала. Постіль гарна, двоспальна. Вперше "Газету по-українськи" побачила в кіоску. Сподобалася, тому почали виписувати. Часто користуюся рецептами страв зі шпальти "Їжа", записую корисні поради зі сторінок "Сад-город", бо маємо з чоловіком дачу, говорить Тетяна Гнатівна.
Народилася в селі Романівка. У її батьків були три дочки і стільки ж синів.
 Тато працював трактористом, розповідає Тетяна Гнатівна. Влітку йшов удосвіта, а повертався опівночі. Взимку їздив ремонтувати техніку в район. Мама робила в полі. Вміла виконували будь-яку чоловічу роботу. Запросто могла щось відремонтувати, вимурувати піч. Я в неї вдалася. Можу все полагодити. Працювала в лікарні медсестрою і рентгенлаборантом.
Із чоловіком 77-річним Степаном Порфировичем живуть 52 роки у шлюбі.
 Чоловік усе життя робив електрозварником на будівництві метро. Зустрічатися почали, коли я вчилася в медучилищі в місті Біла Церква. Поступила туди з його двоюрідною сестрою Марією. Степан приїжджав до неї в гості. Побралися 14 липня 1968-го. Весілля святкували тиждень. Наша родичка з Ташкента нічого подібного не бачила, тому була вражена сільськими традиціями. Під весільні пісні заміжні жінки пекли коровай із голубами. У п'ятницю ми з дружкою у вишиванках розносили гостям печені шишечки. У вихідні перевдягалася у весільну сукню та фату. З понеділка батьки нареченого приходили до моїх дякувати за невістку, а мої йшли до них, щоб подивитися, як вправляється молода дружина. Один день святкування називали "перебій". Гості нареченим дарували подарунок, випивали чарку й на щастя били глиняний посуд. Перед цим його збирали по дворах, у кого сушився на тинах. Наше село тоді славилося виготовленням глиняного посуду. Хто не встиг заховати, забирали на весілля. Шкода, що традиції не збереглися, говорить Тетяна Гнатівна.
Подружжя виховало двох синів, мають трьох онуків і правнука.
 Старший син Саша з невісткою Лілею живуть із нами. Місяць тому в нашого внука Діми народився Єгорчик. Молодший син із невісткою Свєтою живуть окремо. Виховують наших онуків Дениса й Аліну, каже Тетяна Юрпольська.

По материалам: https://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_tetyana-urpolska-vigrala-komplekt-postilnoyi-bilizni/1003210

Смотрите также